Українська література (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закл.загальн. серед.освіти / Олександр Авраменко, Василь Пахаренко. – К.: Грамота, 2018. – 256 с.: іл.

....

 

Тема 31. ЛРК № 1. Ознайомлення з художніми творами митців рідного краю. Демонстрація електронної продукції (презентацій, буктрейлерів тощо) для популяризації улюблених книжок.

Д/з  Стор. 95 – 109.

 

Тема 30.  КР № 2. «І. Франко − титан духу і думки»: тестування, розгорнені відповіді на питання.

Д/з  Повтор. стор. 95 – 109.

 

Тема 29.  Роль І. Франка в розвитку драматургії й театру («Украдене щастя»). Значення творчості І.Франка, її актуальність.

Д/з  Стор. 108. Прочитати драму І.Франка «Украдине щастя»

Тема 28.  Особливості композиції та змісту твору: етапи страдницького шляху героїні — еволюція настроїв і світогляду героя. Гуманізм новели.

“Сойчине крило” аналіз (паспорт)

Автор – І.Франко

Рік видання – 1905.

Збірка – «На лоні природи» (1905).

Літературний рід – епос

Жанр– психологічна новела.

Тема – розкриття стосунків між Марією та Хомою.

Ідея – звеличення почуття кохання, яке долає всі перепони.

“Сойчине крило” сюжет

“Сойчине крило” композиція

Особливості композиції твору “Сойчине крило” в тому, що експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка викладені не послідовно, а навпаки, найнапруженіші моменти обриваються з волі героїні, яка пише листа, а також ліричними відступами – роздумами іншого персонажа про цей лист.

Д/з  Повтор. стор. 95 – 109.

 

Тема 27. Новела «Сойчине крило» – жіноча доля в новітній інтерпретації. Образ героя-адресата – уособлення боротьби між «естетикою» і «живим чоловіком».

Д/з  Прочитати новелу І.Франка «Сойчине крило»

Тема 26. Проза І. Франка (ідеї, проблеми). Художні шукання прозаїка. Франко й український модернізм.

Д/з  Стор.  108-109.

 

Тема 25. РМ № 2 (п). Есе «Специфіка розкриття мотиву шукань землі обіцяної в Біблії та художній літературі» (письмово).

Д/з  Стор. 95 – 109.

 

Тема 24. РМ № 1 (у). Дискусія щодо проблеми безвідповідальності в житті людини (усно).

Д/з  Стор. 109- 110.

 

Тема 23. Проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам’яті.

Д/з  Повтор.стор. 95 – 109.

 

Теми 22. Поема «Мойсей» – один із вершинних творів І.Франка. Пролог до поеми – заповіт українському народові.

Д/з  Стор. 95 – 109.

Тема 21. Філософська поезія. Змістовий зв’язок «Легенди про вічне життя»з поезією збірки «Зів’яле листя». Драматизм людських стосунків, роздуми про взаємність кохання.

Паспорт твору

Автор: І. Франко.

 Назва твору: «Легенда про вічне життя».

Тема: розповідь про прагнення людей здобути вічне життя, їх нездатність керувати обставинами та власним щастям.

 Ідея: возвеличення взаємного кохання як одного із критеріїв людського щастя, прагнення людини бути щасливою, навіть якщо для цього треба відмовитись від безсмертя.

Рід: лірика.

 Жанр: філософська поезія

 Віршовий розмір: чотиристопний анапест

 Римування: паралельне

Сюжетні елементи композиції:

Експозиція: Олександер Великий весь світ звоював І отсе в Вавілоні, мов бог раював. А побожний аскет вік в пустині прожив

Зав’язка:

 На ж тобі сей малий золотистий горіх.

 Розвиток дії і кульмінація: А без щастя, без віри й любові внутрі Вічно жить — се горіть вік у вік на кострі! Ні, богине! Візьми свій дарунок назад! Розв’язка: Прояснів його ум, серце збулось химер, А в опівніч саму Олександер умер.

     До циклу «Легенди» збірки «Мій Ізмарагд» увійшла філософська «Легенда про вічне життя», у якій І. Франко розмірковує про те, чим є людське життя, про його сенс, цінність.

Д/з  Стор. 91- 95

 

Тема 20.   Поезії «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Чого являєшся мені...». Широка емоційна гама почуттів ліричного героя, ствердження невмирущості почуттів, ідеалу кохання.

https://www.youtube.com/watch?v=telC4jGHcSc

Аналіз вірша

«Ой ти, дівчино,з горіха зерня»

     Вірш Івана Франка “Ой ти, дівчино, з горіха зерня” він увійшов до збірки поезій Івана Франка «Зів’яле листя», що вийшла 1886 року. «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…» написано на зразок української народної ліричної пісні «Ой ти, дівчино, горда і пишна…». Франко описує красу дівчини, використовуючи фольклорні мотиви і порівняння, властиві народній пісні.

 Віршований розмір: п’ятистопний хорей.

Тема: страждання ліричного героя із-за неподіленого кохання.  

Ідея: ліричний герой закоханий, він дивується тому, як різні якості характеру поєднуються у його коханої — уста — «тиха молитва», а слово — «гостре, як бритва». Дівчина горда, зрозуміти її і здобути прихильність, — як дістати зернятко із твердого горішка, — дуже важко. Почуття любові ліричного героя таке сильне, що він ладен «згубити душу», вважає це і своєю радістю, і своїм горем.

 

Аналіз вірша «Чого являєшся мені у сні»

 Автор: Іван Франко

 Рік: 1896

 Збірка: “Зів’яле листя”

 Літературний рід: лірика

 Жанр: ліричний портрет

 Провідний мотив: нерозділене кохання

 Віршовий розмір: чотиристопний ямб

Вірш «Чого являєшся мені у сні» увійшов до славетної збірки «Зів’яле листя», створеної 1886 року.

Ця поезія – вершина не тільки української, але й світової інтимної лірики. Це лірична перлина, написана у формі внутрішнього монологу, щиросердної сповіді зболеної душі ліричного героя.

Вірш «Чого являєшся мені у сні» — це зворушливий монолог, що вражає відображенням внутрішньої боротьби, душевних мук ліричного героя.

Д/з  Стор. 89- 91; вивчити напам'ять 1 поезію (на вибір).

 

Тема 19.   Поетична збірка «Зів’яле листя», загальне уявлення про її композицію. Місце любовної теми у творчості І. Франка. Життєві імпульси появи творів (автобіографічність).

Лірична драма складається з трьох частин - “жмутків”, кожен з яких містить 20 поезій. Цілісність збірки від цього ніяк не страждає, бо вона вся пронизана єдиним могутнім почуттям ліричного героя, яке й об’єднує окремі поезії у велику поему кохання. Книжка має струнку будову, міцний сюжет і ту внутрішню цілісність задуму, яка примушує сприймати кожен ліричний вірш як окрему цеглинку великої будови. Мабуть, ще й тому поет назвав свою збірку ліричною драмою.

Аналіз “Зів’яле листя”

Автор – Іван Франко

Роки написання – 1886–1896

Рік публікації – 1896

Тема – вічний, як  природа, пошук  людиною  гармонії  у  своїй  душі.

Головний  мотив-перебіг  внутрішнього  життя  закоханої  людини  від  зародження  почуття  до  його  краху.

Головний мотив, що об’єднує всі твори книжки „Зів’яле листя” кохання до жінки, яка не захотіла відповісти взаємністю.

    Лірична драма  Франка  обпікає  вогнем  пристрасей, болем  нерозділеного  кохання,  дарує  естетичну  насолоду. Коли  читаєш  її, то  відчуваєш  через  які  страждання  й  випробування  пройшов  Франко. Кожен  рядок  збірки це  частка  душі  поета,  це  іскра  великого,  найчистішого  почуття,  що  схвилює  будь-яке  людське  серце.

Д/з  Стор. 83-89.

 

Тема 18.   Франкова концепція поступу людства, вираження незламного оптимізму («Гімн» («Замість пролога»)).

Д/З  Повтор.61- 70; 76-81 с. 82.

Тема 17.   Лірика збірки «З вершин і низин». Загальне уявлення про композицію збірки. Творчість великих майстрів Відродження; символ вічної жіночності, материнства, краси; суперечки про роль краси і користі («Сікстинська мадонна»).

Д/з  Вивчити напам'ять 1 поезію (на вибір).

 

Тема 16.   Іван Франко. Письменник, учений, громадський діяч. Багатогранність діяльності, її вплив на культурний і політичний розвиток України. Франко - перекладач,  публіцист.  

Д/З  Повтор. 3-18.

 с. 76- 82.

 Контрольний твір (есе) за доробком І. Карпенка-Карого.

Д/З  Повтор.  с. 64-75.

 

Урок 14.  ПЧ № 1. «Хазяїн» І. Карпенка-Карого.

                 Д/З  с. 68. Прочитати п'єсу І. Карпенка-Карого  «Хазяїн».

 

 Урок 12-13.  Комедія «Мартин Боруля», її сценічна історія.

Дворянство як міф про кращежиття. Підміна особистісних етичних цінностей (чесності, порядності, працелюбства) становою приналежністю. Психологічна переконливість розкриття образу Мартина Борулі.

https://naurok.com.ua/prezentaciya-dodatok-do-konspektu-uroku-martin-borulya-222877.html

Д/З    с. 72-75.

 

    Урок 10.  Розвиток драматургії: соціально-побутові та історичні драми й комедії М. Старицького, М. Кропивницького, Панаса Мирного та ін. Від аматорських гуртків до професійного «театру корифеїв»…

https://vseosvita.ua/library/prezentacia-do-temi-rozvitok-dramaturgii-socialno-pobutovi-ta-istoricni-drami-j-komedii-mihajla-starickogo-marka-kropivnickogo-panasa-mirnogo-ta-in-427081.html

Д/З    с. 61 -64.

 

Урок 9. КР № 1. «Вступ. Реалістична українська проза»: тестування.

             https://naurok.com.ua/test/kr-1-realistichna-ukra-nska-proza-566920.html

            Д/з Повтор. стор. 3-54.

 

Урок 8. Жіночі образи, ствердження народних поглядів на духовне здоров’я   людини.

             Д/з  стор. 53-54.

            Повтор.  стор. 3-54.

 

Урок 7. Широта представлення  народного  життя. Шлях Ничипора  Варениченка: від правдошукацтва до розбійництва.

Хіба ревуть воли, як ясла повні? аналіз (паспорт) твору

Автор – Панас Мирний та Іван Білик

Рік написання – 1875

Рік видання – 1880, Женева.

Літературний рід: епос

Жанр “Хіба ревуть воли”: соціально-психологічний роман

Літературний напрям – реалізм

У назві роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» використано алегорію.

Тема “Хіба ревуть воли”: зображення життя та боротьби українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва, напередодні і під час реформи 1861 року; зображення життя і еволюції Чіпки Варениченка.

Ідея “Хіба ревуть воли”: соціальні умови вмотивовують вчинки героїв роману, штовхають їх на слизьку дорогу.

Головна ідея твору криється в його алегоричній назві: воли – символічний образ уярмленого селянства — не ревли б, якби було що їсти й пити. Автори намагалися показати соціальні умови життя селянства і мотивувати поведінку героїв, розкрити, що ж саме штовхало селян на слизьку дорогу, калічило їх душі, нівечило мораль, спричинило трагедію.

Головні герої  “Хіба ревуть воли”: Чіпка, його мати Мотря («найбільш трагічний жіночий образ української літератури»); батько – Іван Варениченко (Хрущ, Хрущов, Притика); Оришка – бабуся Чіпки; Максим Ґудзь, Матня, Лушня, Пацюк – «Пропаща сила»; Явдоха (Явдошка) – дружина Максима; пани Польські; чиновництво – Порох, Чижик; Галя («польова царівна») – дружина Чіпки, Грицько – друг дитинства Чіпки; Христя – дружина Грицька.

Композиція та сюжет твору “Хіба ревуть воли”

Роман складається з чотирьох частин, кожна з яких відповідно поділяється на дрібніші розділи. Ці ЗО розділів становлять так звану «зовнішню» композицію твору.

I частина розповідає про дитинство та юність Чіпки.

II частина присвячена сторічній історії села Піски.

III частина знайомить зі складною долею селянина-бунтаря.

IV частина завершує трагедію Чіпки Варениченка.

   Для роману можна виділити такі частини: експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка.

Експозиція: історія села Піски, важке дитинство Чіпки, наймитування, знайомство з Галею, зростання Грицька як доброго господаря;

Зав’язка – у Чіпки забирають землю, знайомство й дружба із Матнею, Лушнею і Пацюком;

Розвиток дії – Чіпка стає розбійником, одруження з Галею, нове пореформене життя, відсторонення Чіпки від управи через неблагонадійність;

Кульмінація – Чіпка і його товариство вирізає «вісім безневинних душ», смерть Галі;

Розв’язка – Мотря повідомляє у волость про скоєний злочин сина, арешт Чіпки та засудження.

Своєрідність композиції роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»:

- багатоплановість сюжету;

- екскурси в минуле;

- публіцистичні відступи.

Сюжетні лінії

Основні сюжетні лінії:

• рід та життя Чіпки;
• рід та життєвий шлях Максима Гудзя;
• історія життя Грицька та Христі;
• життєпис панів Польських, історія села Піски.

Другорядні сюжетні лінії:

• Мотрі Жуківни (матері Чіпки);
• Івана Вареника (батька Чіпки);
• Явдошки (матері Галі);
• Василя Пороха.

Проблематика  “Хіба ревуть воли”:

• народна мораль;
• батьки і діти;
• добро і зло;
• земля і достаток;
• кріпацька неволя;
• пропаща сила;
• становище жінки в сім’ї;
• любов і сімейне щастя.

Головна проблема роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні” конфлікт між багатими і бідними як головний конфлікт XIX ст.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/hiba-revut-voli-yak-yasla-povni-analiz-romanu

             Д/з  Стор. 49-53

 

Урок 6. «Хіба ревуть воли, як ясла  повні?» – перший український соціально-психологічний роман, свідчення його можливостей у художньому дослідженні  дійсності. Співавторство з І. Біликом.

Історія написання “Хіба ревуть воли”

Сюжетною основою для написання роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» став нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадячого».

    Вперше окремою книжкою роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» було видрукувано 1880 року у Женеві за сприяння Михайла Драгоманова.

Прототип Чіпки – Василь Гнидка.

Місце дії – село Піски.

Час – понад 150 років.

 Д/з  Стор. 43- 49;55-59. Прочитати роман  «Хіба ревуть воли, як ясла  повні?»

 

Урок 5. Панас Мирний (П. Рудченко). Основне про життєвий і творчий шлях. Загальна характеристика творчості.

             https://www.youtube.com/watch?v=41w95dFAgnA&t=88s

            Д/з  Стор. 43- 46

 

Урок 4. Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі в повісті «Кайдашева     сім’я». Утвердження цінностей національної етики засобами комічного.

              Д/з  Стор.15-19;41-42.

 

Урок 3.  «Кайдашева   сім’я» – соціально-побутова  повість-хроніка.

              Реалізм  твору, сучасна (вічна) актуальність   проблеми  батьків і дітей. Колоритні    людські   характери в повісті.

Історія написання твору “Кайдашева сім’я”

    Повість була надрукована в журналі «Правда», 1879 року. Пізніше була видана окремо у Львові.

   Після написання твору Нечуй-Левицький довго не міг отримати дозвіл на його публікацію. Царська цензура ставила всілякі перепони, вказуючи на ряд «предосудительных мест» твору, зокрема в VI розділі, де розповідається про перебування прочан в київських монастирях, та висуваючи інші претензії.

   Лише 1886 року автор отримав дозвіл на публікацію, за умови вилучення «в ней автором всех неудобных мест» вказаниз цензурою. Тому у 1887 році вийшло в Києві видання «Кайдашевої сім’ї» з рядом цензурних правок, було змінено початок і кінець      твору.

  Зміст наступних публікацій повісті (1894 та 1906 рр.) майже не відрізняються від видання 1887 р.

   Письменник поклав життя однієї селянської родини Мазурів із села Семигори лягло в основу твору. Прототип сім’ї Кайдашів був відомий відомих своїми бійками та колотнечами, проте в художніх образах Кайдашів проглядає широко узагальнена письменником трагедія життя тогочасного села взагалі.

“Кайдашева сiм’я” аналiз (паспорт твору)

Автор –  Іван Нечуй-Левицький

Рік написання – 1878

Напрям – реалізм

Літературний рід: епос.

Жанр: соціально-побутова повість (з елементами сатири і гумору)

За жанром “Кайдашева сім’я” – це соціально-побутова повість, оскільки повсякденне життя Кайдашів розгортається в найрізноманітніших побутових виявах, які часто окреслюються у гумористичному плані. Схильність до відтворення комічних недоречностей письменник вважав однією з характерних рис українського народу, елементом національної психіки, багатої на «жарти, смішки, штукарства» та загалом на гумор, ще часом і дуже сатиричний

Темою повісті “Кайдашева сім’я” є зображення побуту й психології українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва, з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини.

Ідея: засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині.

Головна думка: показ буденних ситуацій, у яких відбувається змізеріння людської душі, зумовлене постійною залежністю людей від матеріальних нестатків. Духовна роз’єднаність зумовлена відсутністю прагнення зрозуміти один одного. Це отруює життя і батьків, і їхніх синів та невісток.

“Кайдашева сім’я” де відбуваються події? Місце дії – село Семигори, річка Рось; Біївці, Западинці.

Головні герої “Кайдашева сiм’я”

Омелько Кайдаш — голова сім’ї, був стельмахом. Найбільше боявся втопитися.

Маруся — дружина Кайдаша, її називали “економшею”.

Карпо — старший син.

Лаврін — молодший син.

Мотря — старша невістка, дружина Карпа.

Мелашка — молодша невістка, дружина Лавріна.

Другорядні персонажі: Параска Гришиха, Баба Палажка (Солов’їха, яка виконує роль народного радіо).

                            “Кайдашева сiм’я” композиція та сюжет

  Події у повісті розгортаються у такій послідовності: Розмови братів про весілля – одруження Карпа – одруження Лавріна – повернення Мелашки в Семигори – смерть Омелька.

Експозиція – опис села Семигори, портрети головних героїв, розмова Карпа та Лавріна про одруження.

Зав’язка – одруження Карпа з Мотрею.

Розвиток дії – постійні сутички в родині, одруження Лавріна з Мелашкою, проща Мелашки до Києва, смерть Омелька Кайдаша, розподіл спадщини.

Кульмінація – сутичка Мотрі з Марусею, внаслідок якої Маруся втратила око.

Розв’язка – примирення двох сімей після того, як засохла груша. «Діло з грушею скінчилося несподівано. Груша всохла, і дві сім’ї помирилися. В обох садибах настала мирнота й тиша».

Особливості композиції

Розгортання сюжету за принципом нагнітання епізодів, сцен, колізій, завдяки чому виразно окреслюється характер конфлікту.

Смислову роль відіграють численні діалоги.

Твір складається з дев’яти частин, сюжет у яких розгортається за принципом нагнітання епізодів і сцен. Саме діалоги «рухають» сюжет твору, у них розкриваються характери героїв.

Засоби сатири в повісті: гостро комічні сценки, смішні ситуації (п’яний Кайдаш, збирання Марусі на сватання), сатира на релігію, забобонність, народний характер, мова, описи пейзажів, інтер’єру, портретів.

“Кайдашева сiм’я” проблематика

У цьому творі висвітлено злободенні для того часу проблеми: злиденне життя хліборобів, руйнування патріархального устрою села, темноту й забитість селян, пияцтво, відсутність культурного дозвілля.. Разом із тим І. Нечуй-Левицький порушив одвічні проблеми:

• батьків і дітей;
• виховання;
• народної моралі;
• віри в Бога;
• добра і зла.

Особливості повісті «Кайдашева сім’я»

Перший в українській літературі твір, який зображує життя української сім’ї в пореформений період.

Зображення руйнування патріархальних відносин на селі та в сім’ї (син піднімає руку на батька).

Діалоги в повісті рухають і розгортають дію.

Всі епізоди виписані в гумористично-сатиричному плані.

 У повісті згадується понад 30 релігійних свят.

Повість багата фразеологізмами.

Деякі художні порівняння, використані автором у повісті: «куслива, як муха в Спасівку; в Палажки очі витрішкуваті, як у жаби, а стан кривий, як у баби; Хівря доладна, як писанка; ходить легенько, наче в ступі горох товче; говорить тонесенько, мов сопілка грає; дівчина, гарна, як квіточка, червона, як в лузі калина, тиха, як тихе літо; лице, як віск, як лице в ченця, бліде; Ой, гарна ж дівчина, як рай, мов червона рожа, повита барвінком!»

Джерело: https://dovidka.biz.ua/hiba-revut-voli-yak-yasla-povni-analiz-romanu

Д/з  Стор.14;19-41

 

Урок 2. Іван Нечуй-Левицький. Життя і творчість письменника як новий імпульс української літератури («Колосальне всеобіймаюче око України» (І.Франко)).

             Д/з  Стор.12-13

Урок 1. Українська література другої половини ХІХ ст. у контексті розвитку тодішнього суспільства, культури, мистецтва. Новий етап національно-визвольного руху, культурно-просвітницька діяльність «громад». Періодичні видання. Розвиток реалізму, натуралізму, пізній романтизм. Тодішні поезія, драматургія. Особливості реалістичної прози.

          Д/з  Стор. 3-11.