Українська мова (рівень стандарту): підручн. для 11 кл. закл. загальн. середн. Освіти/Олександр Авраменко. – К.: Грамота, 2019
Урок №31 - 32. Тема: Повторення, узагальнення й систематизація вивченого з теми «Стилістична норма». Підсумки за І семестр.
Урок №30. Тема: Робота над помилками, допущеними у контрольних роботах. Підсумки за І семестр.
Урок №29. Тема: Контрольна робота №2. Стилістична норма.
Урок № 28. Тема: Порядок слів у реченні.
Порядок слів — це властиве мові взаємне розміщення членів речення при певній смисловій структурі висловлювання.
Українська мова допускає відносно вільний, гнучкий порядок слів у реченні. Існує порядок слів прямий і зворотний (інверсія).
1. Прочитайте с.186 – 187
2. Виконайте вправу 5 (с. 188)
Урок № 27. Тема: Синтаксичні синоніми.
Урок № 26. Тема: Вимоги до вживання синтаксичних одиниць у різних стилях.
Синтаксис — це розділ мовознавства, який вивчає будову і граматичне значення словосполучень і речень.
Одиниці синтаксису: словоформа, словосполучення, речення.
Словосполучення — це синтаксична одиниця, утворена поєднанням двох і більше повнозначних слів, пов’язаних між собою за змістом і граматично.
У словосполученні виділяють головне і залежне слова. Від головного слова до залежного ставиться питання, за допомогою якого встановлюється змістовий зв'язок.
Речення — це граматично й інтонаційно оформлена за законами певної мови комунікативна одиниця, яка є основним засобом формування, вираження й повідомлення думок, вольових почуттів, емоцій.
Речення:
1. Виражає завершену думку.
2. Інтонаційно завершене.
3. Має певне граматичне значення, що виражається найчастіше підметом і присудком (тобто граматичною основою).
Підберіть з художніх текстів по п’ять прикладів різних синтаксичних одиниць; охарактеризуйте їх.
Урок № 25. Тема: Дієслівні форми.
Опрацюйте таблицю
Урок №24. Тема: Контрольне есе. Природа не пробачає жартів і насилля над нею.
Пригадайте:
Есе (від франц. essai – спроба, проба, нарис) — прозаїчне висловлювання невеликого об’єму і вільної композиції, що виражає індивідуальні враження і міркування з конкретного приводу або питання і свідомо не претендує на вичерпну відповідь.
Напишіть есе на задану тему.
Урок № 23. Тема: Уживання присвійних прикметників.
Перегляньте презентацію (додається).
Виконайте вправи, запропоновані в презентації.
Урок № 22. Тема:Стилістичні особливості частин мови. Стилістичні особливості іменників.
Перегляньте презентацію (додається).
Прочитайте і законспектуйте матеріал підручника с.181 – 182.
Урок № 21. Тема: Стилістичні особливості засобів словотвору.
Опрацюйте матеріал підручника с.177-178.
Перегляньте презентацію (додається).
Виконайте вправи, запропоновані в презентації.
Урок № 19 – 20. Тема: Стилістичне забарвлення фразеологізмів. Виражальні можливості фразеологізмів.
Перегляньте презентацію (додається).
Прочитайте с.173 – 174.
Виконайте вправу 3, с.174.
Урок № 18. Тема: Стилістична роль застарілої лексики (архаїзмів та історизмів).
Повторіть с.168 – 169.
Виконайте вправу 7, с.172.
Урок № 17. Тема: Стилістична роль неологізмів.
Перегляньте презентацію
Прочитайте с.168 – 169.
Виконайте вправу 6 (А), с.172.
Урок №16. Тема: Контрольне есе. Як не відцуратися свого.
Напишіть есе на тему «Як не відцуратися свого».
Урок №15. Тема: Оцінна лексика.
Прочитайте с.164.
Виконайте вправу 6 (А), с.167.
Урок №14 . Тема: Стилістичне забарвлення лексики. Книжна й розмовна лексика.
Урок №13. Тема: Стилістичні особливості слів іншомовного походження.
Урок № 12. Тема: Стилістичне використання паронімів.
Пароніми – слова, близькі за звучанням, але різні за значенням: нагода – негода; дефектний – дефективний, емігрант – іммігрант. Не всі слова, схожі за звучанням, можна вважати паронімами. До паронімічних належать лише ті, що мають невелику відмінність у вимові. Інколи в паронімів є спільна морфема: уява – уявлення; мова – мовлення.
Як і омоніми, пароніми використовуються для створення каламбурів, але паронімія для цього виявляється набагато придатнішою, оскільки близькість звучання, а не точний звуковий збіг дає більші можливості для змалювання відповідних ситуацій.
У публіцистиці пароніми широко використовуються в ролі заголовків: «Ідоли та ідеали»; «Манери чи маневри?», «Шкала і школа талантів»; «Кличе на матч футбольний м’яч»!; «Розрахунки і прорахунки».
Урок №11. Тема: Стилістичне використання синонімів.
1. Дайте відповіді на питання:
1. Які слова називаються синонімами?
2. Які слова називаються омонімами?
3. Назвіть види омонімів. Наведіть приклади (ПИСЬМОВО)
4. Які слова належать до омографів?
5. Які слова належать до омоформ?
6. Які слова належать до омофонів?
2. Виконайте вправу 4 (А), с.156.
Урок №10.
Тема: Стилістичне використання антонімів.
Урок №9.
Тема: Стилістична помилка. Стилістичне використання багатозначних слів і омонімів.
Урок №8.
Тема: Контрольна робота №1. Повторення, узагальнення й систематизація вивченого в 11 класі.
А іменник, прикметник, займенник, частка
Б дієслово, іменник, прийменник, числівник
В іменник, числівник, займенник, прислівник
Г дієприкметник, прикметник, сполучник, дієслово.
А листоноша, учитель, директор, учительський
Б мати, гордість, північ, десятий
В колосся, артист, листок, дитя
Г намальований, малювати, картина, Київ.
А шкіряний, левовий, кожний
Б весняний, знаний, бетонний
В лисячий, танцюючий, чесний
Г кварцовий, дужий, двозонний
А десять, десятий, десяток
Б сім, семеро, сьомий
В два, другий, удвох
Г перший, вперше, один
А Розмовляти, порозмовляти, розмова
Б Зеленіти, зелень, позеленілий
В Іти, бігти, плентатися
Г Промовляти, говорити, розмова.
А словосполученням
Б реченням
В синтаксисом
Г граматичною основою
шляхах (Н. Фурса).
Д Мабуть так і треба… (Н. Фурса).
Урок №7.
Тема: Речення з прямою мовою. Розділові знаки при прямій мові.
Урок №6.
Тема: Складне речення і його види. Розділові знаки в складному реченні.
Урок №5.
Тема: Просте ускладнене речення. Вставні конструкції. Однорідні члени речення. Відокремлені члени речення.
Любов до Батьківщини починається з любові до рідної домівки.
А) поширеним звертанням;
Б) однорідними членами речення;
В) відокремленою обставиною;
Г) відокремленим означенням;
Д) вставним словом.
Урок №4.
Тема: Просте речення і його види. Тире між підметом і присудком.
Пригадайте, опрацювавши матеріал за посиланням https://pidru4niki.com/68715/dokumentoznavstvo/proste_rechennya
Тире між підметом і присудком ставиться:
1. Якщо обидва головні члени речення виражені іменниками або кількісними числівниками у називному відмінку:
Природа — наймудріший співрозмовник, рівного їй нема (Є. Гуцало).
Три рази по три — дев'ять.
2. Якщо підмет і присудок або один із цих членів виражений інфінітивом:
Жити — Вітчизні служити. Завдання молоді — вчитися.
3. Якщо присудок, виражений іменником у називному відмінку або інфінітивом, приєднується до підмета за допомогою слів це (це є), оце, то, ось, (це) значить:
Коровай — то щедрість нив (М. Костін).
4. При підметі, вираженому займенником для смислового та інтонаційного виділення:
Я — небо. Я — полотнище віків (А. Малишко). Це — мій народ (Б. Олійник).
Тире не ставиться, якщо:
1. Підмет чи присудок виражені особовим або питальним займенником:
Він запеклий мисливець (Ю. Збанацький).
2. До складу присудка входять сполучники як, ніби, мов, немов, неначе:
На гіллі рясному цвіт немов сніжинки (В. Сосюра).
3. Перед присудком, вираженим іменником, стоїть частка не:
Серце не камінь.
4. Перед присудком є другорядний член речення, що відноситься до нього:
Хліб усьому голова (Нар. тв.).
5. Присудок виражений прикметником або присвійним займенником:
З усіх утрат втрата часу найтяжча (Г. Сковорода).
Урок №3.
Тема: Синтаксична норма. Узгодження, керування, прилягання.
Перегляньте презентацію, виконайте вправи, запропоновані в презентації.
Урок №2.
Тема: Морфологічна норма. Частини мови.
Морфологія (грецьк. morphe — форма та logos — слово, учення) — розділ мовознавства, що вивчає граматичні особливості частин мови.
Морфологічна норма – це усталені правила вживання роду, числа, відмінка та ін. Відхилення від цих норм є морфологічною помилкою.
Урок №1.
Тема: Вступ. Мова як чинник формування людини і нації.