29 вересня 2024 року в Україні проводиться День пам'яті жертв Бабиного Яру. У цей день відзначають 83-річницю наймасовішого розстрілу в урочищі, який був проведений нацистами 29-30 вересня 1941 року. Тоді загинуло понад 33 тисячі людей.
Вшановувати пам'ять розстріляних у Бабиному Яру почали вже після здобуття незалежності України. У радянський повоєнний час Голокост замовчувався, а розстріли в Бабиному Яру комуністами представлялися як вбивства радянських громадян, без згадки євреїв.
Вперше жертв Бабиного Яру вшанували лише в 1991 році. Тоді на місце трагедії в Києві приїхав президент США Джордж Буш-старший. У 2007 році на місці трагедії було відкрито Національний історико-меморіальний заповідник Бабин Яр. Щороку 29 вересня почали вшановувати пам'ять розстріляних у Бабиному Яру. У день пам'яті приспускають державні прапори на деяких будівлях, а в урочищі проводяться виступи.
29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Цей день встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2019 року № 621 для увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, котрі віддали життя за Батьківщину.
До вашої уваги запрошуємо переглянути Тематичну онлайн-виставку літератури до дня пам'яті захисників України: "Мужність. Відданість. Подвиги".
Сьогодні Україна разом зі всім світом відзначає свій 33-й День Незалежності.
За останні три роки ми показали всім, на що здатні. І цьогоріч з гордістю святкуємо нашу незалежність.
У цей день ми схиляємо голови перед тими, хто ціною свого життя боронить наш суверенітет. Ми дякуємо тим, хто захищає наших дітей.
Ми підіймаємо синьо-жовті прапори на честь нашої свободи. Свободи, яку у нас не відібрати.
З Днем Незалежності! Слава Україні!
Пропонуємо вам переглянути тематичну онлайн виставку "Україна вчора, сьогодні, завтра".
Щорічне свято День Героїв було запроваджене на честь всіх захисниць та захисників України, які протягом багатьох століть боролися за її незалежність та територіальну цілісність і продовжують робити це нині.
Рішення створити таку важливу подію було прийняте під час II Великого збору Організації українських націоналістів 1941 року. А дату обрали на честь видатного громадського діяча, командира збройних сил, ідеолога українського націоналізму Євгена Коновальця. Його 23 травня 1938 року підступно вбили в Роттердамі. Спершу День Героїв святкували підпільно, але зі здобуттям Україною незалежності воно почало набувати все більшого розголосу. Особливо важливим воно стало після початку російсько-української війни, коли нові герої боронять рідну Батьківщину.
Взято: https://tsn.ua/ukrayina/privitannya-z-dnem-geroyiv-2022-roku-kartinki-ukrayinskoyu-2067685.html
Музеї – це ті заклади, в яких зупиняється час та пахне історією різних подій.
Музеї мають силу змінювати світ навколо нас. Вони є незрівнянними місцями відкриттів, навчають нас про наше минуле та відкривають наш розум для нових ідей, діляться досвідом поколінь. Завдяки своїм колекціям і програмам музеї створюють соціальну мережу, важливу для формування та розвитку свідомого та активного громадянського суспільства.
18 травня музейні працівники всього світу відзначають своє професійне свято.
Взято: https://nubip.edu.ua/node/109437
День вишиванки - поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане до єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу. Воно відзначається в третій четвер травня.
В 2024 році День вишиванки припадає на 16 травня.
Цього дня, 14 травня, ми вшановуємо українців, які, ризикуючи власним життям і долями своїх рідних та близьких, рятували євреїв від знищення нацистами у часи Другої світової війни.
Україна посідає четверте місце за кількістю Праведників народів світу (після Польщі, Нідерландів та Франції).
Це звання присвоюється ізраїльським Національним меморіалом Катастрофи та Героїзму «Яд Вашем» особам, які за своєю національністю не були євреями, але з ризиком для власного життя рятували євреїв під час нацистської навали.
Загалом, цього почесного звання удостоєні понад дві тисячі шістсот сімдесят українців.
Сьогодні світ знову переживає кризу, спричинену російською ідеологією та агресивною пропагандою, основною мішенню яких стали українці. Найефективнішою відповіддю на безпрецедентні звірства російських окупантів, які вони коять щодня вбиваючи та катуючи українців, є опір, невідворотнє покарання злочинців, солідарність і підтримка з боку партнерів і усіх небайдужих людей світу.
Матеріал взято: https://www.kmu.gov.ua/news/14-travnya-vshanuvannya-ukrayinciv-yaki-ryatuvali-yevreyiv-vid-znishchennya-nacistami-u-chasi-drugoyi-svitovoyi-vijni
Свято Дня матері є надзвичайно цінним і важливим. Для дитини мама - це та, хто піклується і відкриває дорогу у життя. Для дорослої людини - підтримка і любов.
Традиційно День матері святкують у другу неділю травня. В Україні у 2024 році він припадає на 12 травня. У світі його святкують 13 травня.
сторія створення
Святкування Дня матері розпочалось у США завдяки Анні Джарвіс, котра хотіла вшанувати свою маму і офіційно попросила владу заснувати це свято.
У цей день обов’язково треба привітати рідну маму: сказати важливі слова, що принесуть їй радість, подарувати квіти, зробити приємний сюрприз і найголовніше - не забути подякувати матір за все хороше, що вона дала.
8 травня – День пам’яті та примирення, встановлений Указом Президента України від 2015 року. Його метою є гідне вшанування подвигу українського народу та висловлення поваги всім борцям проти нацизму.
9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. В цей день був підписаний Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини, що поклало кінець найбільш кровопролитному конфлікту в історії Європи.
І саме тому в ці дні ми вкотре говоримо про неприпустимість такого страшного явища, як збройний конфлікт.
Серед традиційних свят в українській культурі є свято Великодня. Воно вважається найсвітлішим, найважливішим святом весни й пов’язують його з Воскресінням Христовим, яке розкриває радість перемоги Божого Сина над смертю й вічним забуттям. У Воскресінні християни вбачають підтвердження життя після смерті, що і є основним змістом святкування. Українці ретельно готуються до цього дня. Великодень нині символізує загальне відродження й оновлення.
26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду.
За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.
22 квітня – Всесвітній День Землі, свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих багатств і природних ресурсів, якими наділила нас природа. Вперше День Землі був відзначений у 1970 році, і з того часу його проводять щороку 22 квітня.
12 квітня 1961 року старший лейтенант, космонавт Юрій Гагарін облетів планету Земля на орбітальному космічному кораблі «Восток-1». Він стартував із космодрому «Байконур» на кораблі «Восток-1» і пробув у космосі 108 хвилин. Після цього корабель приземлився в запланованому місці.
До цього моменту були запуски в космос штучних супутників, але в цей день людина вперше підкорила космос. Це стало гігантським проривом в історії космонавтики. Сьогодні в космосі вже тисячі супутників, космічні апарати здійснили посадки на Місяць і Венеру, активно вивчається Сонячна система, але перший політ людини був найважчим і найнебезпечнішим, та прагнення до підкорення космосу багатьох тисяч людей, які брали участь у підготовці польоту, подолало всі перешкоди.
На честь цієї історичної події 12 квітня по всьому світі відзначається як Всесвітній день авіації і космонавтики.
(Натисніть на картинку)
Цю дату згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН було встановлено в пам’ять про інтернаціональне повстання в’язнів найбільшого концентраційного табору – Бухенвальд. Саме 11 квітня 1945 року останній в’язень вийшов з його воріт із сумно відомим написом “Jedem das Seine” – “Кожному своє”.
(Натисніть на картинку)
Поезія – це мелодія душі, найдавніший духовний скарб людства. Вона втамовує душевну спрагу, пробуджує в людині радість життя, любов до краси, входить в наше життя з дитинства і залишається з нами до кінця. Кожний знаходить в ній щось своє, близьке і зрозуміле.
21 березня по всьому світу володарі рими, їх музи і шанувальники відзначають День поезії. Згідно резолюції 30-ї сесії ЮНЕСКО, яка проходила в 1999 році в Парижі, було прийнято рішення щорічно відзначати 21 березня Всесвітній день поезії (World Poetry Day).
(Натисніть на картинку і перегляньте презентацію)
А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.
Ліна Костенко
Ти нам залишив прагнення високі,
Шляхи священні, по яких іти
Твого сумління й мужності уроки
Ми бережем і будем берегти.
Микола Палієнко
9 березня особлива дата для українців – День народження Тараса Григоровича Шевченка. Його називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм. Шевченко був відомий і боротьбою за визволення українського народу.
Пройшло 210 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне. Український видатний митець залишив кілька важливих послань, які для українців стали закликом до дії.
У письменника тільки і є один учитель: самі читачі.
Микола Гоголь
Щорічно 3 березня в усіх країнах відзначається Всесвітній день письменника – професійне свято літераторів (World Day of the writer). Повна назва цього свята Всесвітній день миру для письменника. Це свято відзначається не лише письменниками, а вважається професійним святом усіх представників «четвертої влади».
Всесвітній день письменника відзначають не лише романісти, прозаїки, поети, памфлетисти, публіцисти, фантасти, фейлетоністи, новелісти, есеїсти та інші майстри слова. Його по праву вважають своїм журналісти, історики та блогери.
Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.
21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.
20 лютого Україна вшановує День пам'яті Героїв Небесної Сотні, які ціною власного життя захищали ідеали демократії, відстоювали права та свободи громадян, європейське майбутнє нашої держави. Саме цього дня 10 років тому на Майдані загинуло найбільше активістів Революції Гідності.
Цю скорботну дату було встановлено указом президента 11 лютого 2015 року.
Цього дня вшановують тих, хто віддав своє життя під час подій Революції Гідності від листопада 2013 року до лютого 2014 року, відстоюючи свободу та гідність. У ці лютневі дні десять років тому Революція Гідності переживала свій найтрагічніший період.
Саме цього дня 2014 року під час Єврореволюції на Інститутській вулиці у Києві силовики розстрілювали протестувальників. Тіла вбитих майданівців викладали просто неба.
Усього за день було до ста жертв, що є найбільшою кількістю загиблих учасників тримісячних протестів у Києві. Майже одразу їх назвали Небесною сотнею.
Відтоді щороку у ці дні тривають пам'ятні заходи, якими вшановують полеглих учасників Революції. Зокрема, на Майдані правлять панахиди, люди несуть квіти та лампадки, а в небо скеровують сотню променів, які символізують душі загиблих.
06 лютого 2024 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”. Це вже 21 День безпечного Інтернету. Метою Дня безпечного Інтернету є поширення знань про безпечне та відповідальне використання цифрових технологій для дітей та молоді
29 січня в Україні відзначають День пам'яті Героїв Крут - українських студентів,
які ціною власного життя зупинили більшовицький наступ на Київ у 1918 році.
(для перегляду презентації натисніть на картинку)
Різдво Христове в Україні завжди вважалося одним з найбільших релігійних свят. Цього року українці будуть святкувати його 25 грудня.
Від 1 вересня 2023 року ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, тому дати багатьох церковних свят змінилися. Зміни торкнулися і другого найбільшого релігійного свята — Різдва Христивого. Тому від 2023 року українці будуть святкувати його 25 грудня, тобто на 14 днів раніше, ніж до цього.
Згідно з церковними переказами римський імператор Август повелів зробити перепис населення. Він наказав, щоб кожен іудей записався там, де жили його пращури. Діва Марія та її чоловік Йосип походили від роду царя Давида, а тому відправилися до Вифлеєма з Назарета.
Коли вони дійшли туди, то виявилося: людей так багато, що для них вже немає місця. Марія була вагітною, але сімейство було змушене заночувати у печері, куди пастухи на ніч заганяли худобу. Саме цю печеру тепер називають "вертепом". Вночі на сіні народився маленький Ісус Христос, який став Спасителем всього людства.
Тієї ж ночі з'явився перед пастухами янгол Господній і розповів про диво народження. Пастухи пішли до печери і розповіли про все Марії з Йосипом, а потім вклонилися маленькому Христу. Незабаром до сімейства завітали волхви з подарунками. Це були мудрі люди, які займалися вивченням зірок. Волхви, коли побачили появу нової зірки, пішли до царя Ірода, але там не знайшли немовляти. Ірод дуже збентежився і наказав знайти новонародженого царя. Вже тоді він замислив вбити дитину.
Волхви повернулися до пустелі і за допомогою світла зірки знайшли печеру з немовлям. Вони вклонилися Марії і Ісусу, а потім подарували йому золото, ладан і смирну. Залишилися волхви ночувати в печері і тієї ж ночі їм наснився сон-попередження, щоб вони не поверталися до Єрусалиму і нічого не розповідали Іроду. Наступного ранку волхви, пам'ятаючи свій сон, відразу пішли додому.
Традиції на Різдво
Перед Різдвом починається один з найтриваліших у році постів — Різдвяний піст. Він триває 40 днів і необхідний, щоб очистити душу й тіло перед Різдвом Христовим. Під час Різдвяного посту вірянам дозволяється їсти овочі, фрукти, каші, гриби, бобові, інколи рибу. Але заборонено вживати м'ясо, яйця, молочні продукти, сир, вершкове масло.
Особливою традицією українського Різдва є колядки — веселі пісні на релігійну тематику. Колядники обходять будинки, тримаючи в руках велику зірку, та розважають своїх сусідів і членів родини за гроші і солодкі подарунки. Здавна наші предки вірили, чим більше кодядників прийде до хати, тим більше багатства і щастя буде в ній наступного року.
Святкування самого Різдва починається від самого ранку. Українці зустрічають це велике свято словами "Христос народився!" і чують у відповідь "Славімо Його!". Святкування переважно проходить у родинному колі. Святковий стіл завжди щедрий, вже не пісний. Цього дня прийнято згадувати покійників, родичів та друзів.
Ще один важливий символ Різдва — вертеп. Деякі історики впевнені, що українці вже у XVII столітті виставляли на Різдво вертепну драму. Цей звичай був загальнопоширеним по всій Україні.
Особливе місце в українській оселі в різдвяний період займає дідух. Його заведено ставити на кут стола або будинку. Створюють його зі снопа, якого збирали ще під час закінчення жнив. Сніп зберігали впродовж всієї зими як символ родючості, життя та безкінечності.
Сьогодні вітаємо усіх військовослужбовців України. Ви наші захисники, опора держави. Спокій наших будинків, спокій близьких у ваших надійних, сильних руках. Прийміть вітання з найкращими побажаннями: добра, світлого настрою, професійних успіхів!
28 жовтня - День визволення України від фашистських загарбників
Щорічно 28 жовтня відзначається День визволення України від німецько – фашистських загарбників.
Це свято встановлено в Україні згідно з Указом Президента від 20 жовтня 2009 року №836/2009 «з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні».
В цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів.
В ході Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму.
Воєнні дії під час Другої світової війни відбувалися на території України протягом 40 місяців – із 22 червня 1941 року до кінця жовтня 1944 року. У 1941–1944 роках на українській землі були зосереджені головні сили вермахту – від 57,1 до 76,7% загальної кількості дивізій. 607 з них було розгромлено саме на території України.
У ході визволення України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. воїнів, протягом січня 1943 року – жовтня 1944 року було проведено серію блискучих наступальних операцій. Найважливішими з них були: Воронезько-Харківська (13 січня – 3 березня 1943 року), Донбаська (13 серпня – 22 вересня 1943 року), Чернігівсько-Полтавська (26 серпня – 30 вересня 1943 року), Корсунь-Шевченківська (24 грудня 1943 р. – 17 лютого 1944 року) та Львівсько-Сандомирська (13 липня – 29 серпня 1944 року).
Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон нашої Держави. За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів радянських воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації. На території республіки цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.
В ході Великої Вітчизняної війни бойовими нагородами було відзначено близько 2,5 млн. воїнів-українців, серед яких було чимало розвідників.
Ми пам’ятаємо усіх героїв, чия боротьба, самовіддана праця і героїзм сприяли звільненню України від нацистів. У серці кожного з нас жива пам'ять про неоціненний внесок українців у спільну перемогу в цій жахливій війні. Тим, хто загинув і тим, хто вижив у пеклі 40-х ми зобов’язані всім, що маємо сьогодні.
7 жовтня - Всесвітній день усмішки
Про те, що усміхатися корисно, чули всі. Усміхнена людина виглядає молодшою і навіть довше живе. Щира усмішка часто допомагає вирішити складні конфліктні ситуації. Тому не дивно, що в світі існує таке свято — Всесвітній день усмішки. З’явилося воно не так давно — в 1999 році. Отже, в першу п’ятницю жовтня ми будемо святкуємо черговий Всесвітній день усмішки. Це свято завжди випадає на п’ятницю, бо п’ятниця сама по собі сприяє усмішкам (попереду два вихідних дні), а жовтень у багатьох є початком сезонної депресії (день усмішки має цю депресію прогнати).
ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ СВЯТКУВАННЯ ДНЯ УСМІШКИ?
З’явилося це свято завдяки Харві Боллу — людині, яка придумала всім відомого смайлика.
У 1963 році Харві отримав замовлення від однієї американської страхової компанії на створення рекламного символу з метою підняття бойового духу співробітників. Саме тоді через злиття з іншою компанією працівники не були впевнені в своєму майбутньому, тому стали роздратованими, сумними та розгубленими, і це погано впливало на бізнес.
Недовго думаючи, Болл намалював усміхнене личко жовтого кольору і отримав за це 45 доларів. Створений Боллом символ сподобався замовникам і його було виготовлено у вигляді значка та видано службовцям і клієнтам страхової компанії. При цьому значки зі смайликом мали такий успіх, що фірмі довелося випустити ще 10 000 екземплярів.
ЧОМУ МИ ЛЮБИМО ЦЕЙ ДЕНЬ?
Емоції щастя і радості — одні з найважливіших для людини. Ми всі народжені зі здатністю посміхатися. Усмішка дарує невимовне тепло, відчуття безпеки, рятує від самотності, навіть покращує фізичне самопочуття. Нам приємно святкувати Всесвітній день усмішки — бо перш за все це свято доброзичливості та світлих емоцій.